Отправлено: 05.06.06 15:18. Заголовок: ЛЮБИМЫЕ АНЕКДОТЫ, СМЕШНЫЕ ИСТОРИИ, РАССКАЗЫ ФОРУМЧАН.

Рассказывайте пожалуйста ваши любимые и не любимые анекдоты.

Знаете ли вы...
почему каждый раз празднование Дня десантника завершается грандиозным
мордобоем?
Потому что всегда найдется кто-нибудь, кто назовет десантников
"голубыми" беретами...

 Отправлено: 19.06.09 12:37. Заголовок: Определение биологич..

Определение биологического вида гласит: "Вид - совокупность популяций особей, способных к скрещиванию с образованием плодовитого потомства".
Отсюда следует, что пе)(расты к виду "хомо сапиенс" не относятся.

---

Проведенный недавно предвыборный социологический опрос обнаружил, что 90% россиян уверены, что на выборах победит "Единая Россия", хотя сами они за нее голосовать не собираются.

---

Удобство - это когда есть телефон.
Изобилие - когда два.
Роскошь - когда три.
Блаженство - когда ни одного.

 Отправлено: 20.06.09 00:15. Заголовок: Борисъ пишет: Прове..

Борисъ пишет:

цитата:

Проведенный недавно предвыборный социологический опрос обнаружил, что 90% россиян уверены, что на выборах победит "Единая Россия", хотя сами они за нее голосовать не собираются.

Причем, это не анекдот. Я думал, в России дело хуже, а оказывается, не так плохо - дураков всего 10%.

 Отправлено: 20.06.09 11:51. Заголовок: Да,уж... На Украине ..

Да, уж... На Украине и того хуже. Не знаю как в Одессе, а на Донбассе очень много дураков, которые до сих пор верят, что Янукович & Co могут что-то в самом деле сделать. Абыдно, панимаэш.
Скорей бы уж третья мiровая, что ли?..

 Отправлено: 21.06.09 00:07. Заголовок: Янукович уже все сде..

Янукович уже все сделал.
Я немного в курсе дел насчет Приднестровья, общаюсь с людьми оттуда. Просто зависть берет чисто по-человечески. Рецепты просты и понятны, надо только делать правильно.

 Отправлено: 31.07.09 11:32. Заголовок: Новости предвыборной..

Новости предвыборной кампании: «На избирательном пункте
№ 108 похищены урны со всеми результатами предстоящего голосования».

---

В подъезде своего дома застрелен независимый журналист Н., известный своими изобличительными статьями против наивысших государственных чиновников. У правоохранительных органов пока одна версия убийства - необычайная жара, которая стоит сейчас на Мадагаскаре.

---

В России пока взятку не дашь - борьба с коррупцией не начнется.

---

- Здравствуйте, я президент Медведев.
- Простите-простите, кого вы президент?

---

Встреча с избирателями. Кандидат от «Единой России» делает доклад о достижениях в экономике:
- В городе Мухосранске усилиями партии «Единая Россия» по плану Путина построена электростанция...
Реплика из зала:
- Я только что оттуда. Никакой электростанции там нет!
Лектор продолжает:
- В городе Задрищенске стараниями партии «Единая Россия» по плану Путина построена ТЭЦ...
Тот же голос:
- Неделю назад я там был. Никакого ТЭЦ нет, народ дровами топит!
Лектор взрывается:
- А Вам, нужно поменьше шляться и побольше телевизор смотреть!

---

Путинвидение передает новости: «После очередного отключения воды и отопления во Владивостоке прошел митинг грязных отмороженных экстремистов».

---

Путин на предвыборном митинге:
- Россия!!!
Толпа специально обученных «Наших»:
- Ууу!!!
- Я поднял тебя с колен!!!
Толпа восторженно:
- Да!!!
- И поставил тебя на…
Из-за спины выскакивает Медведев:
- ПР-Е-Е-В-Е-Е-Е-Д!!!

---

 Отправлено: 06.08.09 15:22. Заголовок: У физиков есть тради..

У физиков есть традиция. Каждые 16 миллиардов лет они собираются вместе и запускают большой адронный коллайдер.

---

Мы долго строили коммунизм и наконец построили его на файлообменниках.

---

Казалось бы, перевёрнутый мир — это где рыбы высоко летают, птицы глубоко плавают, а на заборе слово МЕЛ написано х...м.

На самом деле, перевёрнутый мир — это где инкассаторы занимаются вооружёнными грабежами, следователи прокуратуры садятся на 9 лет за взятки, сотрудники ГИБДД по пьяни давят людей, а офицеры наркоконтроля умирают от передоза в ведомственной сауне.

 Отправлено: 06.08.09 15:23. Заголовок: Rimfa: Мальчик упал ..

Rimfa:
Мальчик упал с четырёх ступенек и сломал ногу. Сколько ног сломает мальчик, если упадёт с сорока ступенек?

AzazeLHAck:
Ответ не может быть однозначным

Rimfa:
В смысле?

AzazeLHAck:
1) Мы не знаем, кому он сломал ногу.
2) Не факт, что за каждые 4 ступеньки он будет и далее ломать одну ногу (будь-то себе, или кому-либо).
3) Если ноги всё же его, то после первых восьми ступенек ноги кончатся, и он начнёт ломать всё остальное и к концу сломаны будут даже уши.
4) Важен размер тех сорока ступенек. Если масштаб 1:10, то он по-прежнему сломает одну ногу.
5) Если учесть теорию вероятности, то сломаться могут ступеньки, а не ноги.
6) Гравитация и сила трения...
Сложная задача.

Rimfa:
ОДНУ ОН СЛОМАЕТ! ПЕРВАЯ УЖЕ СЛОМАНА НА ЧЕТЫРЁХ СТУПЕНЬКАХ!!!

Rimfa:
ТЫ СЛОЖНЫЙ, А НЕ ЗАДАЧА!!! КОМПЬЮТЕРА КУСОК!!!

 Отправлено: 20.08.09 13:10. Заголовок: Американский форум. ..

Американский форум. Сначала ты задаешь вопрос, потом тебе на него отвечают.

Израильский форум. Сначала ты задаешь вопрос, потом тебе задают вопрос.

Русский форум. Сначала ты задаешь вопрос, потом тебе долго рассказывают какой ты *****.

Итальянский форум. Пока ты задаешь вопрос, остальные начинают так активно общаться, что или заканчивается место на хостинге или форум закрывают за непарламентский выражения.

Северокорейский форум. Сначала ты задаешь вопрос, а потом приходят люди в форме и говорят: "Здесь вопросы задаем мы."

Финский форум. Сначала ты задаешь вопрос, потом ты заканчиваешь институт, служишь, женишься, рожаешь трех детей. После этого вопрос публикется модератором.

Эстонский форум. "А что-о тако-ое Фо-о-ору-ум?"

Эфиопский форум. Идешь к большому дереву, бьешь в барабан, приходит вся деревня, задаешь вопрос.

Азербайджанский форум. Пока ты пишешь вопрос, сервер с форумом успевает поменять владельца три раза.

Питерский форум. Сначала ты задаешь вопрос, потом звонишь, потом тебе привозят.

Афганский форум. Сначала ты задаешь вопрос, потом тебя отпускает и ты вспоминаешь, что ближайший компьютер в 300-ах километрах... А самое страшное, что тебе УЖЕ ОТВЕТИЛИ.

Форум в пятницу. Сначала ты задаешь вопрос, потом долго смотришь на пятничную фотожабу вместо ответов.

Форум линуксоидов. Сначала задаешь вопрос, потом читаешь ответ и у тебя появляется еще десяток вопросов.

Форум эмо. Сначала ты задаешь вопрос, а потом долго судишься с родителями пятерых подростков, которые покончили жизнь самоубийством, прочитав его.

Форум автомобилистов. Сначала ты задаешь вопрос в разделе "Запчасти", потом долго читаешь ответы. Потом ты задаешь вопрос в разделе "Продам".

Кремлевский форум. Сначала задаешь вопрос, потом слушаешь ответ, потом говоришь, что этот ответ не устраивает, и тебе дают ответ, который устраивает.

Форум шершневодов. Все задают единственный вопрос "На**я?".

Женский форум. Сначала ты задаешь вопрос "Все мужики -- козлы?", потом читаешь миллион утвердительных ответов.

Английский (британский) форум. Ты задаёшь вопрос, и тебе отвечают о погоде.

Гренландский форум. Ты задаёшь вопрос и пытаешься найти форум.

Молдавский форум. Ты задаёшь вопрос и знакомишься с тридцатью пятью способами укладки кафеля.

Авиационный форум. Сначала ты задаешь вопрос, потом получаешь ответ, что "это всем давно известно", потом долго изучаешь учебники по аэродинамике.

Кулинарный форум. Сначала ты задаешь вопрос "Как вкуснее замариновать шашлык?" Потом долго читаешь перебранку, попутно копируя рецепты плова, омлета и суши по-вологодски.

Фотофорум. Ты задаёшь вопрос и потом несколько дней увлечённо следишь за перепалкой "Canon" vs "Nikon". Попутно выясняется, на всех твоих снимках горизонт завален.

Одесский форум. Ты задаёшь вопрос. Тебе очень долго и подробно отвечают, но почему-то совсем на другую тему.

Футбольный форум. Ты задаёшь вопрос. Тебе отвечают и зовут бухать.

Форум Туапсе. Никаких вопросов -- сразу наливают вино.

Чеченский форум. Задаёшь вопрос (супермодератору). Тебя банят (за пререкания).

 Отправлено: 09.12.09 12:15. Заголовок: http://content.foto...

Гениально.

 Отправлено: 12.01.10 17:31. Заголовок: Олесь БУЗИНА. Крейсе..

цитата:

Олесь БУЗИНА. Крейсер «Жовто-синя Україна» Крейсер «Жовто-синя Україна» був старенький, із совіцького сторожовика перероблений. За комуняцьких часів на ньому турецьких браконьєрів ганяли щоб вони камбалу у радянського народу не крали. Потім Радянський Союз розпався. Постали незалежні одна від одної Росія і Україна, і московський президент Єльцин – теж перероблений, тільки не зі сторожовика, а зі Свердловського секретаря обкому, взявся пропивать бувший союзний флот. І якось пропив «Жовто-синю Україну», яка ще не знала, що вона «Україна», та ще й жовто-синя, а називалася просто «СтАрАжевой кАрАбль «Гремящий», українському президенту Кучмі. Прямо так у Кремлі і пропив. Як-то кажуть, не приходячи до тями. Коли вранці він очумався у калюжі своєї блювотини і коньяку в Георгієвському залі Кремля, то й не пам’ятав, що ще вчора був у нього той «Гремящий». І навіть, кому пропив, не пам’ятав. «А с кем мы вчера пили, Виктор Степанович? – спитав він, переплутавши Березовського з Чорномирдіним. -- С каким-то китайцем?» «Сам ты китаец! - подумав Березовський і ще раз пожалів, що президентом Росії не може бути єврей. – Это ничего, что он все бы украл, зато ничего бы не пропил». А у Кучми в Києві в Маріїнському палаці навпаки було «ликованье». «Бачите, що я вам з Москви привіз? – сказав Кучма своїй дочці і зятю – А ви казали, що ваш папа – дурник! Маємо тепер цілий корабель! Ні, навіть, флот! Тепер ми – морська держава!» Дочка поцілувала татка у щоку, а зять зразу став думати, кому можна таке добро перепродать, оформивши його по документам як баркас, а різницю взявши собі чорним налом. В українському міністерстві оборони стратегічному виграшу свого головнокомандуючого теж дуже зраділи. «Давайте перейменуємо його у авіаносець!» - сказав один із адміралів, який до незалежності був завідуючим морським клубом у Севастополі і крутив матросам кіно, а за свій «сознательный» перехід на бік української влади зразу виріс з мічмана до контр-адмірала і навчився не тільки колупатися кортиком у носі, а ще й смажити на ньому сало. «Як ми можемо його перейменувати в авіаносець, коли у нас нема жодного морського літака? – відрізав йому інший український адмірал, який до незалежності був не завклубом, а завскладом, де зберігалися тільняшки й рятівні круги, тому він набагато краще розбирався у військово-морських питаннях і ставився до свого колеги з деякою поблажливістю. – Що на нього сідатиме? Ворони?» Щоб не справляти ідіотського враження за межами держави і одночасно підняти патріотичні настрої всередині її, пропитий Єльциним сторожовик врешті решт вирішили підвищити у званні до крейсера і перейменувати у «Жовто-синю Україну», призначивши його флагманом незалежного флоту. Довго дискутували, якою буде форма моряків на новому кораблі. Діячі напівздохлого Руху і інші ультра-націоналісти вимагали, щоб кацапські кльоші для українських матросів обов’язково замінили запорозькими шароварами. Але морські спеціалісти, особливо той досвідчений адмірал, що колись був завскладом, вимагали, щоб то були саме кльоші. «То не кацапські штани! - переконував він. - То такі самі штани, що й на прославленому англійському флоті! А широкі вони знизу, щоб легше з матросів зіскакували, коли корабель тонутиме і хлопці посипляться у воду». «Що ви таке кажете, пане адмірале! – гарячкував у відповідь колишній завклубом. – Наша «Жовто-синя Україна» ніколи не потоне! Вона непотопляєма!» Щоб не дійшло до розвалу країни на захід та схід, вирішили до всенародного референдуму не видавати матросам штанів взагалі, бо так буде і дешевше для державного бюджету, і страшніше для сусідніх флотів. Щоправда, зять президента тихенько добився, щоб по секретним бомагам виходило, начебто кожному матросу замовили зразу по дві пари штанів – кльоші для повсякденної форми і шаровари – для парадної. Але ні тих, ні других ніхто ніколи не бачив, хоча гроші за штани на рахунок зятівського заводу по виробництву газових труб, які здалеку нагадують надуті вітром штанини, з казни все ж таки перечислили. Після того, як вирішили питання з кльошами, настав час призначать капітана. Зразу знайшлося багато охочих. Але найсильнішими кандидатами були троє. Один уркаган, який змолоду двічі одсидів за кражі матроських шапок. Другий – колишній бухгалтер, випускник славетного Тернопільського сільськогосподарського інституту, що дає освіту вищу, ніж у Сорбонні, і право керувать будь-яким транспортним засобом від вола до Нацбанку. А третє таке, що й казать страшно – по паспорту, наче баба, та ще й з косою, а по ухваткам хуже любого самого вредного мужика. Між кандидатами зчинилась бійка. Уркагана підтримувала Москва, бо він дуже добре співав у Кремлі «Мурку», і обіцяв повести «Жовто-синю Україну» курсом норд ост. А, якщо повезе, то навіть перейменувать її у лінкор «Велика Малоросія». За бухгалтера стояла горою уся ковбойська Америка. Він був дуже близький їй своєю високою культурою – теж змолоду, як і кожний справжній техаський хлопець, крутив хвости телятам і вправляв роги коровам. «Vitya is a real cowboy!» - вирішили у Білому домі і сказали, що будуть помагать йому і звьоздами, і полосами. Єдина проблема була в тому, що незважаючи на високу культуру, Вітя абсолютно не розбирався у морських питаннях і зовсім не розмовляв рідною для кожного справжнього шкіпера англійською мовою. Навіть з американським акцентом не розмовляв! І не розумів ні бельмеса, хоч на пальцях йому ту мову показуй. Щоб пом’якшити якось цю неув’язку, до нього приставили перекладача – здорову мордату бабу з Госдепа, похожу на боцмана, яка должна була розтовкмачувати йому сигнали з центра. А третього кандидата в капітани ніхто не підтримував. Все життя цей кандидат розраховував тільки на власні сили і мужський ідіотизм. А в науці кораблеводіння вважав себе великим професіоналом, бо ще змолоду, коли був не кандидатом, а баришнею, хлопці катали його по Дніпру на лодочці, хватаючи за попу, а один з них навіть пояснив, що таке природній газ і що з ним можна робити, хоча зразу після того пояснення чомусь втік до Америки без газу, але з панамським паспортом. В результаті бійки переміг бухгалтер. І як тільки переміг, став ногами спихати все, що міг, з «України» за борт, бо його руки ніколи нічого не крали. Третього кандидата призначили йому старпомом, щоб помагала спихать, і вона зразу од нечистого сумління стала на очах старіти на державній службі, хоча, як і раніше, кокетливо то накручувала, то розпускала косу на голові, запевняючи, що від цих магічних пасів скаче не курс долара, а наповнюється державний бюджет. А уркагана загнали у трюм, щоб він там керував кочегарами. Бідолаха огризався і час від часу щось булькав знизу і грозився, що виведе народ на палубу. Але йому ніхто не вірив. Бо навіть сам він, коли виповзав з трюму, де крав вугілля для старого крейсерського котла, ходив по палубі у крокодилячих туфлях, і всі бачили, що він не крокодил, а так, тільки прикидається. І так би вони пливли і далі, якби не стали кінчаться матроси. Більшість з них були переведені на «Жовто-синю Україну» з іншого крейсера – «Червона Україна», який потонув прямо на базі коло стінки причалу од нудьги. Були це люди прості, роботящі. Щоправда, дуже любили випить. І не тільки по вихідним, а й по будням, що не дуже добре позначалося на службі. А другу, меншу, але дуже свідому (аж до божевілля!) партію матросів, перевели з підводного човна «Галичина», якого ніхто ніколи в очі не бачив – такий він був підводний. Діди цих хлопців колись служили на австро-угорському цісарському флоті, заварюючи кохве панам-офіцерам. І цим дуже пишалися. Хоча брали їх на той флот тільки тому, що вони вміли сплавляти ліс по карпатським річкам. Але на новому місці служби всі вони пнулися чимось командувати і всіх вчити, навіть того адмірала, що був завклубом і сам міг кого-завгодно усьому навчить. Матроси з «Галичини» і з «Червоної України» трошки недолюблювали один одного. До бійки між ними, правда, не дійшло, бо їх об’єднувало, що в кожному порту, куди заходила з дружнім візитом «Жовто-синя Україна», і червоноукраїнці, і галичани зразу вискакували за борт з криками: «Ще не вмерли!» і пливли до берега, бо штанів їм так і не видали – лише по парі казьонний трусів, оформлених у соковитих національних барвах. Багато їх при цьому потонуло, бо труси ті були дуже широкі, важкі (схожі на укорочені шаровари) і пекельно тягли донизу. Але дехто все ж таки доплив і розселився по всьому світу од Італії до Аргентини. Один навіть влаштувався показувати бойовий гопак у Японії – в Токійському національному цирку його оформили як клоуна. Самураї аж покачувалися од реготу, коли він сідав голим гузном на бамбукового списа, демонструючи своє мистецтво і козацьке презирство до болю. Начальство на те масове дезертирство не звертало жодної уваги. Бухгалтер крав ногами ще швидше, ніж раніше, відчуваючи, що час спливає, як морська вода, і його скоро замінять новим капітаном. Помічниця зночі до ранку лазила по чужих кораблях, домовляючись з чужими капітанами, щоб міжнародна капітанська профспілка призначила її замість бухгалтера. А уркаган раптом зрозумів, що море - то не його стихія і просто скис. Одного ранку проснулися од смороду в трюмі, кинулись туди, а там замість уркагана просто стояла стара бочка з солоними огірками, які не годилися, навіть, на закуску. І тут роздався страшний гуркіт. «Жовто-синя Україна» на повному ходу налетіла на косу Тузла (точніше, на те, що від неї осталося після того, як її розмили своєю дамбою москалі), і стала прямо поперек Керченської протоки. Гору води поперло на палубу. Бухгалтера змило за борт. Він випливав на бочці зі скислими огірками, тримаючи чомусь в руках бджолиний вулик, який невідомо звідки взявся на бойовому кораблі, і верещав: «Рятуйте!» Помічниця, не втрачаючи душевної рівноваги, одчепила з голови косу, пов’язану рятівним кругом, жбурнула її в воду і сама стрибнула услід разом з корабельною касою. Матроси, які ще не встигли повтікати по закордонних портах, зарепетувати. Одні кричали: «Міцніть націю!» Інші: «Дайош федерацію!» Ось-ось мало дійти до бійки. У крейсера відвалилась корма, злетіла з борту табличка з назвою, і од усього цього гармидеру прокинулись у Кремлі двоє якихось людей, і один з них (чи то президент, чи то прем’єр) спитав іншого: «Что там гремит в прихожей?» І почув відповідь: «Да это наш «Гремящий» возвращается на базу»… «Ну-ну», - сказав прем’єр-президент і знову завалився спати, укрившись ковдрою з двоголовим царським орлом.

Думаю, в переводе не нуждается

 Отправлено: 09.02.10 16:04. Заголовок: http://onua.com.ua/u..

 Отправлено: 09.02.10 20:02. Заголовок: 5++!!!:)))..

5++!!!:)))

 Отправлено: 10.02.10 00:33. Заголовок: Не понял, при чем ту..

Не понял, при чем тут советский флаг на галстуках?

 Отправлено: 10.02.10 01:01. Заголовок: Наверное, чтобы было..

Наверное, чтобы было понятно откуда у едящих Россию "ноги растут" :)

 Отправлено: 08.03.10 17:16. Заголовок: http://qiq.ru/media/..